У Центрі соціальних послуг «Джерело» 1800 людей отримують регулярну допомогу вдома. Про них щодня дбають 159 соціальні робітники. Люди старшого віку, які не мають рідних та близьких потребують людського тепла, уваги та різноманітної побутової допомоги. Соціальні робітники є саме тими, хто приходить, допомагає і підтримує розмову. Часто вони єдині, хто регулярно стукає у двері домівок самотніх людей.
Найчастіші запити до них — закупівля продуктів, прибирання, допомога в приготуванні їжі, оплата комунальних послуг, супровід у медичних питаннях. Але, як зізнається керівниця Філії допомоги вдома та активного довголіття Ольга Ільчишин, найцінніше в цій роботі далеко не перелік послуг.
«А підтримка людей, які не мають рідних. І дуже часто вони потребують не лише фізичної допомоги, а просто когось поруч, людину, яка буде з ними на зв’язку», — каже вона.
Ми провели один день з соціальною робітницею Тетяною Олійник, яка вже 8 років працює у «Джерелі» і опікується 13 людьми. Щодня вона має від 4 до 6 візитів. Когось відвідує двічі у тиждень, а тих, хто потребує більше уваги — тричі.
«Часто вони, старші за нас, питають поради, що дуже зворушує. Але найбільше їм потрібні обійми, любов, добре слово, щирий комплімент. Щоразу важливо приходити з усмішкою, у доброму настрої, бути щирими, бо старші люди дуже тонко це відчувають. Вони хочуть бачити в наших очах життя, рух, присутність», — розповідає соціальна робітниця.
Її ранок починається з дзвінків. Потрібно узгодити з підопічними список покупок, уточнити потреби, записати замовлення. У зошитах жінка веде чіткий облік коштів з чеками за кожну покупку.
«У нас є договір, що ми маємо робити. Але люди просять часто значно більше і їм не відмовиш — робимо більше», — каже Тетяна.
Пані Наталя, 55 років
Пані Наталя — щира жінка, з добрим серцем і з почуттям гумору. Вона наймолодша серед усіх, кого відвідує Тетяна. Жінка має легку форму ДЦП, усе життя працювала, але зараз потребує допомоги. Нещодавно соціальна робітниця допомагала їй подбати про могили рідних. Зазвичай на цвинтар підопічних везе машина від «Джерела» з супроводом соціального робітника.
«Пані Наталя дуже комунікабельна, любить спілкуватися, знає багатьох людей у районі, зокрема маминих колежанок. Часто просить купити щось не лише для себе, а й для сусідки — печиво чи морозиво», — розповідає пані Тетяна.
Пані Світлана, 85 років
У Світлани Петрівни свій ритм життя. Їй 85, ще донедавна займалась йогою та скандинавською ходою. Жінка є активною, хоче їхати на дачу й сама порається по господарству. Роль працівниці тут не лише допомогти, а й стримати жінку, не дозволяючи їй робити те, що може бути небезпечним для здоров’я.
Тетяна Олійник миє вікна, вішає фіранки, допомагає з побутом. «Вона багато що робить сама, дуже моторна. Користується послугою приблизно 2–3 роки. Живе сама, має сина за кордоном», — розповідає Тетяна.
Пані Валентина, 79 років
У Валентини Юхимівни інша історія. Колись вона сама доглядала за сестрою, переїхавши заради цього з іншого регіону. Тепер допомога потрібна їй.
Для цієї жінки робота соціальної робітниці полягає не лише у побутових справах. Найчастіше жінка потребує супроводу на обстеження у поліклініці та у комунікації з сімейною лікаркою. За словами працівниці, жінка любить вирощувати квіти, просить допомогти їх доглядати і часто ділиться квітами з працівниками.
Подружжя пана Андрія (84 роки) та пані Стефанії (81 рік)
Подружжя має свої особливості та потребує системного догляду. Для них пані Тетяна найчастіше купує продукти в супермаркеті, причому окремо для кожного, відповідно до індивідуальних потреб. Жінка також дбає про пухнастого улюбленця подружжя — котика Мурчика.
«Пан Андрій потребує більше спілкування. Він чекає розмов, читає новини, цікавиться світом. Просить більше часу», — зазначає працівниця.
Тому Тетяна виходить із ним на прогулянки і навіть приносить книжки з бібліотеки — чоловік особливо любить історію.
Клара Іванівна, 85 років
Клара Іванівна пересувається на кріслі колісному та потребує повного догляду: гігієни, прання, приготування їжі. Однак найбільша складність — у спілкуванні з жінкою, адже вона, за словами, Тетяни часто має на все свою думку, яка буває критичною. Родичі майже не навідуються.
«Ми знаходимо підхід до всіх, щоб людину залишити задоволену і в гарному настрої», — каже Тетяна.
Послуга догляду вдома є необхідною підтримкою людей у тому, що вони вже не можуть зробити самі. З віком потреби зростають, і послуга змінюється разом із ними. Те, що людина ще вчора могла зробити сама сьогодні стає частиною роботи соціального робітника.
Ми підтримуємо людей старшого віку, які потребують допомоги в побуті, хочуть залишатися активними та соціально залученими, шукають спілкування й нові можливості для розвитку. Також для підтримання їхнього фізичного та емоційного здоров’я у нас діють гуртки хорових занять, хореографії, груп за інтересами. Такими чином люди старшого віку освоюють нове, спілкуються, розкривають себе.
Якщо серед ваших рідних чи знайомих є такі люди, допоможіть їм зробити перший крок і зв’язатися з нами.
Щоб скористатися послугою потрібно: зателефонувати у контакт-центр за номером 097 400 22 88, або звернутися у районне відділення соціальної допомоги вдома та підготувати документи. Послуга догляду вдома надається за місцем проживання людини. Ми поруч.
