«Я вдома»: Центру життєстійкості на Науковій — 1 рік

Датовано
12 Червня, 2026 8 хв

Рік тому, наприкінці травня, на вулиці Науковій 59-61 відкрився перший Центр життєстійкості від Центру «Джерело». Тоді люди обережно заглядали у двері й цікавилися що тут відкрилося, а сьогодні багато хто заходить сюди впевнено як до другого дому. Хтось хоче поговорити з психологом, хтось приводить дитину на заняття, а ще комусь цінно просто побути серед людей, відвідати арттерапію чи інші заходи. За рік Центр життєстійкості на Науковій став місцем, де можна відпочити, знайти підтримку і допомогу фахівців.

Простір, який починався з зацікавлення людей

23 травня 2025 року Центр життєстійкості на Науковій офіційно відкрив двері для відвідувачів. Перший день, згадує керівниця простору Уляна Стефак, був особливим і трохи хвилюючим.

Саме тоді у Львові відбувався саміт Міністрів соціальної політики Європейського Союзу, тож до Центру завітали представники міжнародних делегацій. Разом із ними в просторі були діти та батьки, які завершували програму “Батьківство без стресу”.

Мені дуже запам’ятався той день. Наші гості говорили з дітьми. І я тоді подумала: як це гарно, коли між людьми є такий простий контакт”, — пригадує Уляна Стефак.

Після урочистого відкриття почалися звичайні будні. Люди приходили із цікавості: питали, чим займається Центр, хто тут працює і чим можуть допомогти.

Ми буквально стояли ближче до дверей. Якщо людина дивилася на вивіску — виходили, запрошували зайти, розповідали, що це за простір”, — каже керівниця.

Місце, куди можна прийти просто так

За словами Уляни Стефак, одним із головних принципів роботи Центру стала доступність. Тут не потрібно збирати документи чи пояснювати, чому тобі важко. Якщо людина потребує підтримки вона може просто прийти.

Нас дуже тішило, що по допомогу може звернутися будь-хто. Незалежно від статусу, доходів чи життєвих обставин. Людині не треба доводити, що їй складно. Вона може зайти тоді, коли справді цього потребує”, — пояснює керівниця.

Лише у 2025 році послугами Центру скористалися понад 1 400 людей, а 361 відвідувача взяли на супровід. За цей час фахівці провели 407 групових заходів, надали 913 індивідуальних консультацій, а групові заняття відвідали 980 учасників.

Уже за перші чотири місяці 2026 року до Центру звернулися ще 1 076 людей, а лише у квітні тут відбулося 62 групові заходи — від арттерапії й тренінгів до зустрічей для батьків та людей старшого віку.

Від школярів до людей старшого віку

У Центрі життєстійкості системно працюють із різними віковими групами: дітьми, підлітками, студентами, батьками, педагогами та людьми старшого віку. 

Соціальна менеджерка Центру Христина Гаталяк каже, що за рік одним із важливих напрямів стала комплексна робота з молоддю. 

Коли працюєш із учнями випускних класів чи студентами — дуже цікаво бачити, як вони мислять, як рефлексують. Але для нас важливо працювати не лише з молоддю, а комплексно також із вчителями, психологами та батьками. Саме така взаємодія дає хороший результат”, — говорить вона.

За словами Христини, Центр активно співпрацює з коледжами району. Фахівці працювали не лише зі студентами, а й з викладачами, майстрами виробничого навчання, вихователями, а також із першокурсниками та молоддю, яка живе в гуртожитках. 

Ми будували системну роботу: мінімум три-чотири заходи для кожної категорії. І саме тоді видно результат”, — додає соціальна менеджерка.

Також Центр співпрацює з Будинком підтриманого проживання на Пасічній. До занять долучаються люди з інвалідністю, які беруть участь у спільних заходах разом з іншими мешканцями району. 

Для мене це про гідність і повагу до кожної людини. Коли люди бачать різність і вчаться бути поруч”, — каже Христина Гаталяк.

Найчастіше сюди приходять із тривогою за майбутнє

Запити людей за рік майже не змінилися. Найчастіше — це стан невизначеності, виснаження, тривога за майбутнє.

Війна робить своє. У кожної людини є свої труднощі, але найбільше ресурс забирає невизначеність. Коли людина не бачить сенсу, не має цілей, не дозволяє собі мріяти — вона ніби застрягає”, — говорить Уляна Стефак.

Саме тому в Центрі працюють психологи, фахівці із соціальної роботи, відбуваються тренінги, арттерапія, заняття для дітей, підлітків, батьків та людей старшого віку.

Життєстійкість, пояснює керівниця, — це не про те, щоб не відчувати напруги.

Життєстійкість — це вміння залишатися стабільним навіть у нестабільних умовах. Це навичка, яку можна розвивати. Вчитися шукати ресурс, внутрішню опору”, — каже вона.

Одним із найпопулярніших форматів у Центрі стала арттерапія. Саме на ці заняття, кажуть фахівці, приходить найбільше людей.  

“Мені здається, люди сьогодні дуже потребують побути “тут і зараз”. І арттерапія дає цю можливість. Тут не про те, щоб намалювати гарну картину. Це про процес, про можливість зупинитися, побути зі своїми емоціями, трохи краще себе відчути”, — пояснює Христина Гаталяк.

У Центрі працюють із різними матеріалами: глиною, камінням, кольором, текстурами, використовують нейрографіку та інші техніки. Перед творчим процесом часто проводять дихальні практики та вправи на рефлексію. 

“Іноді людині легше не говорити про свій стан, а прожити щось через колір, тактильність чи роботу з матеріалом. Це допомагає заспокоїтися, врівноважитися і трохи відновитися”, — каже соціальна менеджерка.

Спільнота, яка вже має свої традиції

Особливе місце в житті Центру посідають групи для людей 60+. Щопонеділка об 11:00 вони приходять сюди, щоб разом читати книжки, дивитися фільми, говорити про пережите та підтримувати одне одного.

Вони вже стали спільнотою. Тішаться, коли хтось повертається після перерви чи відпустки. Це дуже теплі зустрічі”, — розповідає Уляна Стефак.

До Центру приходять і батьки з дітьми. Для когось це можливість отримати підтримку, для когось навчитися краще справлятися з кризами дорослішання, а для дітей — просто безпечно провести час.

“Я вдома”

За рік роботи тут назбиралося багато історій. Але одну в Центрі згадують особливо часто. “Недавно бабуся дзвонить до внучки й питає: “Ти де?”. А вона відповідає: “Я вдома”, — усміхається керівниця. Йшлося про наш Центр життєстійкості.

Коли дитина може назвати цей простір домом — значить, ми все робимо правильно”, — додає вона.

Є й інша історія. Одна з перших відвідувачок Центру, жінка старшого віку, після роботи з психологом та консультацій із фахівцями звернулася до Центру зайнятості, отримала сертифікат на навчання і вступила до “Львівської політехніки” на психологію.

“Вона прийшла і сказала: “Привітайте мене. Завдяки вам я стала студенткою університету”. Це було дуже зворушливо”, — каже Уляна Стефак.

“Ти як?” — просте запитання, після якого починаються історії

“Ти як? За цією фразою може стояти одна коротка відповідь, а може й ціла історія, яку людина ніколи нікому не розповідала. Іноді саме після цього запитання люди починають відкриватися”, — говорить керівниця.

За рік у Львові на Науковій з’явився простір, де це запитання ставлять по-справжньому. І де готові почути щиру відповідь як є. 

Як ми допомагаємо?

У Центрі ви можете безоплатно отримати:

– індивідуальні та групові психологічні консультації

– підтримку при ПТСР, пережитій втраті, кризі

– групи взаємопідтримки для дітей, дорослих, родин

– заняття та тренінги для дітей, підлітків і батьків

– сімейне консультування – розвиток батьківських навичок, взаєморозуміння в родині

– допомогу в оформленні соціальної допомоги, статусу ВПО, пошуку житла і роботи

– координацію з державними структурами, волонтерами та благодійними організаціями

Наша мета – не лише допомогти зараз, а й підтримати життєстійкість на довгу дистанцію.

Як скористатися?

Просто зверніться до Центру:

вул. Наукова, 59–61, тел. 073 445 59 56, 

або зателефонуйте до контакт-центру «Джерела» за номером 097 400 22 88

Зміст

Поділитись