За пів року роботи Будинок підтриманого проживання на Пасічній, 39 у Львові став місцем тимчасового проживання для 46 людей з інвалідністю ( в межах послуги тимчасового відпочинку) та домом для чотирьох мешканців, які користуються послугою підтриманого проживання. У Будинку «Джерело» поєднало дві послуги і ця модель вже привернула увагу багатьох громад України та показала свою важливість для розвитку соціальних послуг у місті.
Будинок підтриманого проживання на Пасічній почав працювати у березні 2026 року. Його створили як простір, де молодь з інвалідністю може жити максимально самостійно, отримуючи необхідну підтримку, а їхні родини — перепочити, відновити сили або вирішити особисті справи.
За перші шість місяців послугами Будинку скористалися понад 50 людей. 46 із них проживали тут у межах послуги тимчасового відпочинку для родин, а четверо сьогодні користуються послугою підтриманого проживання.
Для команди Будинку ці пів року стали часом активного росту та здобуття досвіду. Вони мали змогу покращити організацію щоденного життя мешканців, сформувати команду та шукати найкращі способи підтримки для кожного мешканця.
Створення Будинку на Пасічній для Джерела було викликом, зокрема через поєднання двох послуг: підтриманого проживання і тимчасового відпочинку. Проте, за словами Директорки Центру п. Зореслави Люльчак, перші шість місяців показали, що це було правильне рішення.
Зореслава Люльчак зазначила, що послуга підтриманого проживання має більш вузький запит. Зазвичай вона потрібна людям з інвалідністю, про яких уже немає кому піклуватися на постійній основі з різних причин. Натомість послуга тимчасового відпочинку одразу продемонструвала значний попит, більше того звернення до команди надходили не лише зі Львівської громади, а й з інших областей.
Директорка «Джерела» зауважила, що досвід Будинку за цих пів року показав, що в перспективі варто розвивати послугу тимчасового відпочинку і для людей, які доглядають за старшими родичами, однак в іншій моделі та окремому просторі, адже потреби молодих людей і людей старшого віку суттєво відрізняються.
«Якщо дивитися стратегічно на подальший розвиток соціальних послуг, ми маємо враховувати цю потребу і шукати можливості для створення окремих просторів, де можна буде якісно надавати таку підтримку старшим людям та їхнім родинам», — зазначає Зореслава Люльчак, директорка Центру «Джерело».
Ще одним важливим викликом стала довіра батьків та опікунів. Багато з них роками самостійно доглядали за своїми вже дорослими дітьми, тому їм непросто вперше передати цей догляд комусь іншому. Команда поступово вибудовувала довіру з родинами: знайомила їх із працівниками, умовами проживання та організацією догляду.
«Найбільше довіру формує досвід самих батьків та опікунів. Коли вони діляться своїми враження про тимчасове проживання їхніх дорослих дітей у будинку з іншими родинами, це допомагає новим мешканцям наважитися скористатися послугою», — говорить Зореслава Люльчак.
Пів року досвіду: Будинок стає домом
Одним із головних результатів перших місяців роботи керівниця Будинку Юлія Аронова називає сформовану команду. За цей час склад працівників змінювався та розширювався. Зі збільшенням кількості мешканців і появою нових потреб до команди додали медичних сестер, оскільки цілодобовий супровід є важливою складовою послуги тимчасового відпочинку.
«За півроку такого щоденного, цілодобового перебування, непростої, але цікавої роботи з викликами люди дуже зблизилися. Зараз це вже схоже на механізм, який працює досить злагоджено», — розповідає Юлія Аронова.
Частину викликів команда передбачала, однак були й такі, до яких не встигла підготуватися. У таких ситуаціях допомагали колеги з інших підрозділів «Джерела», які ділилися досвідом і консультували працівників Будинку. Водночас за півроку простір дедалі більше набув атмосфери дому. Тут разом вечеряють, співають пісні, влаштовують дискотеки, спілкуються вечорами та проводять час разом.
«Для нас важливо, що це не установа. Це дім. І досвід показує, що молодь хоче сюди повертатися», — каже Юлія Аронова.
Тут вирує життя за власним вибором
Для кожного мешканця складається індивідуальний план на час перебування у Будинку. Працівники враховують розпорядок денних програм «Джерело», чи на інші активності, які молоді люди зазвичай відвідують.
Влітку, коли не працювали денні програми «Джерела», команда Будинку додала більше прогулянок, виїздів, творчих занять і спортивних активностей у дворику. Влітку спортивні заняття відбувалися щодня, іноді двічі на день. Частина активностей виникає саме із запитів мешканців. Вони регулярно відвідують різні заходи у Центрах життєстійкості «Джерела». Це можуть бути похід на піцу, поїздка до Домівки врятованих тварин, прогулянка чи інша активність.
У Будинку є планування на кожен день, однак воно може змінюватися відповідно до потреб мешканців.
«Ми хочемо чути молодь і чуємо її. Важливо, щоб у них була можливість робити те, чого хочуть саме вони», — пояснює керівниця Будинку.
Історії мешканців
За перші шість місяців для когось Будинок став місцем, де можна почати самостійне життя, для когось — можливістю побути окремо від родини, отримати новий досвід і більше спілкуватися з однолітками.
Юля, 21 рік: час для себе і час для родини
Історія Юлі, якій теж 21 рік, показує, що тимчасовий відпочинок важливий не лише для батьків, а й для самої молодої людини.
Багато років її мама не могла поїхати з молодшою донькою на море, бо не могла залишити Юлю саму. Коли Юля перебувала у Будинку два тижні на послузі тимачсового відпочинку, мама змогла поїхати з молодшою донькою на відпочинок. А сама Юля тим часом співала, спілкувалася з іншими молодими людьми, брала участь у спільних активностях і просто проводила час окремо від родини.
Для сім’ї це стало можливістю відпочити, а для Юлі — отримати власний досвід життя поза домом.
В’ячеслав, 19 років: спробував жити по-своєму
Історія В’ячеслава про ще одну важливу потребу молодої людини мати власний простір, нові враження і можливість проводити час не лише в родинному колі. Спочатку хлопцеві було непросто адаптуватися до нового місця і життя без родини, але з підтримкою команди він поступово звик до нового середовища.
У Будинку В’ячеслав отримав можливість пожити окремо від сім’ї, спілкуватися з іншими молодими людьми, брати участь у спільних активностях і отримувати новий досвід. За словами Юлії Аронової, саме такі історії показують, що для молодих людей з інвалідністю важливі не лише догляд і безпека, а й можливість жити власним молодіжним життям. Мама В’ячеслава Юлія також побачила цю зміну. Після двох тижнів у Будинку син не поспішав повертатися додому — йому там настільки сподобалося, що він не хотів їхати.
«Молодь з інвалідністю має абсолютно такі ж потреби у спілкуванні, соціалізації, нових враженнях та можливостях, як і їхні однолітки», — говорить Юлія.
Для команди Будинку це один із важливих результатів послуги: молода людина отримує безпечний простір, де може спробувати бути більш самостійною, а родина — побачити, що це можливо.
Батьки вчаться відпускати, а молодь — бути самостійною
За перші шість місяців команда побачила ще одну важливу зміну — поступово зменшується страх батьків перед тим, щоб залишити свою дорослу дитину з інвалідністю в Будинку.
Для багатьох родин це перший досвід, коли молода людина з інвалідністю певний час живе не з батьками. Щоб допомогти родинам подолати тривогу, команда організовувала ознайомчі візити до Будинку. За цей час таких зустрічей було до десяти, але найбільше довіри, за словами Юлії Аронової, додає досвід інших батьків. Ті, чиї діти вже скористалися послугою, розповідають про свій досвід особисто або діляться ним у соціальних мережах.
Мама В’ячеслава Юлія поділилася, що спочатку також мала страх залишити сина самого на два тижні, але після знайомства з Будинком вирішила скористатися послугою.
«Зупиняло одне — бар’єр у моїй голові: а як же мій син буде без мене взагалі два тижні? І чудово зміг — йому там настільки сподобалось, що не хотів їхати додому», — розповідає Юлія, мама В’ячеслава.
За її словами, для молодих людей з інвалідністю так само важливі спілкування, соціалізація, нові враження та можливість мати власний простір і досвід окремо від родини.
«Ця послуга — це можливість пожити іншим, своїм власним життям. А ще — це час для всієї сім’ї трохи відпочити від цілодобового багаторічного марафону догляду», — зазначає вона.
Саме можливість пожити окремо від батьків і спробувати себе у більш самостійному житті є важливою частиною послуги.
Підтримане проживання: чотири мешканці вже живуть у Будинку
Окрім тимчасового відпочинку, у Будинку надають послугу підтриманого проживання. Сьогодні нею користуються четверо людей — Олена, Євген, Олександр та Юрій.
Євген, 21-річний внутрішньо переміщений хлопець, який опинився у Львові без житла і навіть без документів. Спочатку хлопцеві допомагав благодійний фонд, що підтримує внутрішньо переміщених людей, зокрема у відновленні документів. Згодом представники фонду звернулися до «Джерела», адже Євген потребував житла. Так він отримав можливість оселитися у Будинку підтриманого проживання. Команда «Джерела» також допомогла йому вступити до коледжу прикладного мистецтва, де він навчається за напрямом, пов’язаним із малюванням. Євген нечуючий, проте щодня самостійно долає дорогу через усе місто, щоб відвідувати заняття.
Після періоду адаптації хлопець поступово опановує самостійне життя. Команда Будинку підтримує його у вирішенні повсякденних питань, допомагаючи там, де це необхідно, водночас даючи можливість самостійно ухвалювати рішення та розвиватися.
Досвідом Будинку цікавляться громади з усієї України
Від початку роботи Будинку команда «Джерела» відзначила значний інтерес до цієї моделі підтриманого проживання. За шість місяців тут побували десятки гостей і делегацій з різних куточків України. Представники громад, депутати та фахівці приїжджали, щоб на власні очі побачити, як працює Будинок і як організована підтримка його мешканців.
Такий інтерес до досвіду Львова команда розглядає як можливість ділитися напрацюваннями та показувати, як послуги підтриманого проживання можуть працювати на рівні громади.
Що далі?
Наступне завдання команди — продовжувати розвивати обидві послуги. Йдеться про поступове збільшення кількості мешканців, посилення команди та подальше напрацювання змісту й формату підтримки. Водночас у «Джерелі» наголошують, що розширення не має відбуватися за рахунок якості послуги.
Окремий напрям роботи — розвиток саме підтриманого проживання. Ця послуга потребує ширшого формату супроводу, адже її мета — не просто забезпечити людину місцем для проживання, а допомогти їй максимально самостійно організовувати власне життя.
«Ми постійно збільшуємо кількість мешканців, але не за рахунок зниження якості надання послуг. Півроку — це ще дуже мало. Ми вже можемо ділитися досвідом, але водночас ми ще самі цей досвід здобуваємо», — говорить Юлія Аронова.
За її словами, головним результатом перших шести місяців стала команда, яка сформувалася навколо спільного розуміння роботи Будинку.
«Найбільшим успіхом є команда. На тих людях все тримається і від команди залежить все», — підсумовує Юлія Аронова.
Для детальної консультації про те, як скористатися послугами тимчасового відпочинку чи підтриманого проживання можна звернутися до контакт-центру «Джерела» за номером: 097 400 22 88.
Довідка
Будинок підтриманого проживання на вул. Пасічній, 39 — простір для молодих людей з інвалідністю, які потребують підтримки, але прагнуть жити максимально самостійно та бути активними учасниками життя громади.
У Будинку надають дві соціальні послуги:
– тимчасовий відпочинок для родин — можливість для людей з інвалідністю, віком до 50 років тимчасово проживати у Будинку, а їхнім батькам та опікунам — відновити сили, пройти лікування або вирішити особисті справи;
– підтримане проживання — для людей з інвалідністю, які втратили або мають високий ризик втрати батьків чи опікунів.
Одночасно у Будинку можуть проживати до 20 людей. Послугами можуть скористатися люди з інвалідністю віком до 50 років, які є мешканцями Львівської громади.
