«Моя мама померла, коли був неповнолітнім, а брат зник безвісті на війні. Я залишився сам один і без житла, але мусиш якось виходити з того положення. Інакше — ніяк», — каже 43-річний Тарас Бичковський, який від січня 2026 року отримує послугу підтриманого проживання у філії соціальної роботи з бездомними людьми Центру «Джерело» на вул. Кирилівській, 3а.
У «Джерелі» людина, яка опинилася на вулиці, може знайти підтримку та безпечний простір у межах послуги підтриманого проживання, спершу на пів року, а за потреби й довше. Сьогодні розповідаємо історію Тараса, який продовжує отримувати цю підтримку.
Ще кілька років тому чоловік мав дім, роботу і звичне життя. Коли розпочалася війна, його було мобілізовано на військову службу. Його історія про втрати найрідніших і дому, про любов до тварин і послугу підтриманого проживання, що допомагає знову відчути опору та поступово повернутися до звичного життя.
«Думав, що повернуся додому, але повертатися вже не було куди»
Тарасові 43 роки. Він родом зі Львівщини. Про своє життя говорить просто, без зайвих подробиць, але за короткими фразами відчитуються роки непростого досвіду. Коли Тарас був ще неповнолітнім, померла мама. Згодом брат продав батьківський будинок, і чоловік фактично залишився без власного житла. Каже, сподівався, що з часом брат допоможе придбати щось своє, однак війна перекреслила й ці плани. Брат Тараса зник безвісти під час війни.
«Я думав, що повернуся додому, але вже знав, що брат пропав. І розумів, що хати немає, нікого немає. Залишився сам», — ділиться чоловік.
Сам Тарас також служив у війську. Після повернення мав серйозні проблеми зі здоров’ям і потребував лікування та реабілітації. Каже, що найбільше виснажували не лише фізичний біль, а й постійні походи по документах, лікарнях і кабінетах.
«Дуже тяжко було. Ті папери, ті довідки, лікарі… Десь треба піти, щось донести, повторно подати. Коли ти сам і з таким пораненням — це дуже непросто», — говорить він.
Шлях до Кирилівської
Про місце, де допомагають людям у складних життєвих обставинах, Тарас дізнався не відразу. Певний час перебував у лікарні, шукав, куди звернутися, спілкувався з різними організаціями. Згадує, що тоді найбільше боявся залишитися просто неба. Зрештою йому порадили звернутися до Центру соціальних послуг «Джерело» на Кирилівській.
«Я дуже вдячний пані Олені. Вона мене почула, зрозуміла ситуацію і пішла назустріч. Для мене це дуже багато значило», — каже Тарас.
Нині чоловік отримує послугу підтриманого проживання. Тут має окрему кімнату, місце, де можна відпочити, побути в тиші і просто знати, що є дах над головою.
«Тут нормально. Можна собі щось купити, зробити поїсти. Дякую і ціную, що мене почули, повірили і допомогли», — ділиться він.
Реабілітація
Кілька разів на тиждень Тарас їздить на реабілітацію. Його поранення досі нагадує про себе. Йому буває важко довго ходити, паморочиться голова, доводиться уникати перевантажень. Втім сидіти без діла чоловік не звик.
«Я такий, що не можу сидіти на місці. Мені покажи і я буду робити. Роботи я ніколи не боявся і поволі повертаюся до роботи», — говорить він.
Любить собак і футбол
До війни Тарас працював і, каже, завжди намагався бути самостійним. Колись навіть навчався на ветеринарній справі, бо дуже любить тварин, а найбільше — собак.
У телефоні показує фото свого курцхаара Джека і відразу усміхається. «Собаки — такі, що ніколи не зрадять», — каже чоловік. Джек зараз живе окремо, але Тарас підтримує зв’язок і дуже сумує за ним.
До війни Тарас серйозно займався спортом, грав у футбол, любив рух і активність. Не курить, не вживає алкоголю і зізнається, що найбільше зараз хоче просто повернути собі стабільність. Каже, найважче йому дається самотність і відчуття, що життя доводиться починати майже з нуля. Іноді важко спати, бо на різкі звуки реагує миттєво, а ще дуже болить за побратимів.
Та попри все рук не опускає. “Тяжко, важко, але що зробиш? Треба якось далі жити”, — каже Тарас. І додає: добре, що поруч трапляються люди, які готові допомогти.
«Чужі люди інколи рідніші, ніж свої», — говорить чоловік.
Про майбутнє говорить обережно, але все ж із надією, бо хоче стати на ноги, мати стабільність і працювати. «Здоров’я — найголовніше. Якщо буде здоров’я, тоді вже можна далі думати», — каже він.
Для Тараса кімната на Кирилівській стала місцем, де після втрат і виснаження можна трохи перепочити, відновитися і не залишатися сам на сам із труднощами.
Що таке підтримане проживання і хто може отримати послугу?
Послуга підтриманого проживання у філії соціальної роботи з бездомними людьми Центру «Джерело» — це один з етапів виходу з бездомності. Вона передбачена для людей, які вже пройшли нічний притулок, отримали послугу соціальної інтеграції та реінтеграції і готові рухатися далі — до більш самостійного життя.
За словами фахівчині із соціальної роботи Олени Пап, потрапити на підтримане проживання можуть не всі. Насамперед людина має зарекомендувати себе, дотримуватися правил, показати готовність до змін і мати потенціал для виходу зі стану бездомності.
«Ми дивимося, як людина проходить попередні етапи, чи готова брати відповідальність за себе, чи має мотивацію змінювати життя. Для цього в нас є спеціально розроблена шкала оцінювання. Якщо людина набирає достатню кількість балів, ми можемо рекомендувати її на послугу підтриманого проживання», — пояснює Олена Пап.
Після цього фахівці готують необхідні документи, а рішення про надання послуги ухвалюється через органи соціального захисту.
Важливою умовою підтриманого проживання є те, що людина повинна мати дохід або бути готовою працювати. Ідея полягає в тому, щоб за час проживання людина змогла відкласти кошти та поступово перейти до самостійного життя наприклад, орендувати житло.
«Тут люди забезпечують себе харчуванням, засобами гігієни та побутовими потребами. Ми, по суті, надаємо безпечне місце для проживання і супровід, щоб людина могла відновитися і рухатися далі», — каже фахівчиня.
Загалом Тарас став третім учасником послуги підтриманого проживання на Кирилівській.
У філії також діє банк одягу. Тут постійно є потреба у чистому базовому повсякденному одязі: спортивних штанах, футболках, зручному взутті та речах на зміну.
Як звернутися по допомогу?
Звернутись у філію соціальної роботи з бездомними людьми на вул. Кирилівській можна через візит або телефоном:
- прийти за адресою вул. Кирилівська, 3а
- зателефонувати на Гарячу лінію міста 15-80
- зателефонувати у контакт-центр “Джерела” 097 400 2288
- або зателефонувати безпосередньо у філію за номером 063 445 58 42.
Якщо про бездомного повідомили небайдужі містяни, соціальні працівники «Джерела» надають коротку телефонну консультацію та за потреби виїжджають на місце. Виїзди Служба соціального патрулювання, до складу якої входять медичний і соціальний працівники та водій, здійснює щодня з 8 год до 20 год. За потреби безпритульних людей забезпечують теплим одягом, гарячою їжею, а також пропонують поїхати у притулок, що на Кирилівській.
Фото – Ігоря Машталєра
