На кухонному столі у квартирі родини Антонівих лежить звичайний зошит. Його відкривають щоразу, коли потрібно перевірити записи про здоров’я семирічного сина Володимира. Хлопчик має інвалідність та цукровий діабет. Сторінка за сторінкою в ньому записані цифри, час, показники цукру, харчування. Син за станом здоров’я потребує постійного контролю і догляду. Саме тому для батька Віктора Антоніва турбота про здоров’я дітей і дружини давно стала частиною щоденного життя.
Напередодні Дня батька, який в Україні відзначають у третю неділю червня, ми хочемо розповісти історію тата, на плечах якого тримається вся родина.
У своїй сім’ї він єдиний, хто бере на себе відповідальність за безпеку та щоденні потреби найрідніших. Подружжя також виховує трьохрічну Вікторію. Через особливості здоров’я і дружина, і діти потребують додаткової підтримки та супроводу. Таку підтримку родина знайшла у фахівця соціальної роботи Центру «Джерело» Валентини Орос.
«На мені велика відповідальність», — зізнається чоловік.
Батьківство без вихідних
Син Володимир навчається за індивідуальною формою у ліцеї «Гроно», регулярно проходить лікування та обстеження. Навіть коли стан стабільний, щороку необхідно лягати до лікарні для планового обстеження. Супроводжувати сина в лікарні може тільки батько.
«Ми ведемо спеціальний зошит, записуємо всі показники цукру, харчування. Потрібно постійно за цим слідкувати», — розповідає він.
Фахівці «Джерела» кажуть, що така уважність трапляється нечасто.
«У нашій практиці небагато батьків настільки відповідально ставляться до догляду за дитиною. Тут видно, наскільки уважно ведуться всі записи і як ретельно родина виконує рекомендації», — зазначає фахівчиня Валентина Орос.
Маленькі радощі дітей: Вікторії і Володі
Якщо про сина доводиться турбуватися щохвилини, то донька стала для родини ковтком легкості та радості. Вона із задоволенням ходить до садочка, любить бути серед дітей, швидко вчиться новому і щодня приносить додому нові історії. Увечері брат і сестра бавляться разом. Для батьків це, мабуть, одні з найцінніших моментів дня.
«Вона дуже любить ходити в садок. Там у неї все добре, проблем немає», — усміхається батько.
За словами фахівців, саме садочок став важливим етапом для розвитку дівчинки. Соціалізація допомогла їй швидше адаптуватися до світу навколо, а батькам дала трохи більше часу для вирішення інших щоденних справ.
Попри всі труднощі, у цій сім’ї є звичайні моменти, які роблять її схожою на тисячі інших родин. Володя любить гратися м’ячем, дивитися мультфільми, а найбільше — «Свинку Пеппу». Може багато разів переглядати той самий епізод і щоразу радіти знайомим героям, а ще любить бути поруч із молодшою сестрою.
«Так, нормально бавляться разом. Найчастіше ввечері взаємодіють між собою», — розповідає батько.
Саме такі вечори стають для родини перепочинком від лікарень, аналізів і численних турбот.
Батько працює у торгівлі
Віктор працює у сфері торгівлі. Каже, що роботи зараз багато, а працівників бракує. Значна частина зароблених коштів іде на лікування сина. Попри підтримку держави більшість витрат родина покриває самостійно.
Про що мріє Віктор як батько?
А сам батько, здається, мріє про те саме, про що мріють усі тати: щоб діти були здоровими, щоб їм було добре і щоб у них було майбутнє.
І коли наприкінці розмови його запитуємо, чого він бажає своїй родині, чоловік лише усміхається й відповідає: «Дай Боже, щоб було добре. Бо є ще й гірші ситуації». Батько Віктор Антонів щодня робити все можливе для своїх дітей і водночас залишається вдячним за те, що маєш.
Яку підтримку родина отримала у Центрі «Джерело»?
Коли фахівець з соціальної роботи «Джерела» Валентина Орос на прохання вчителів ліцею “Гроно” вперше прийшла до родини, батьки не знали про більшість можливостей підтримки для дітей з інвалідністю.
«Ми побачили сім’ю, яка потребувала не лише допомоги, а й інформації та супроводу. Батьки не знали, куди звертатися, як оформити послуги, які можливості реабілітації існують. Ми почали проходити цей шлях разом», — розповідає фахівчиня
Разом із сім’єю вона допомагала оформляти документи, організовувати перші поїздки на реабілітацію, звертатися до соцзахисту та отримувати необхідну підтримку. Згодом Володя почав проходити реабілітацію у Центрі «Джерело». Заняття організовували так, щоб тато міг поєднувати догляд за сином із роботою.
«У нашій практиці не так багато батьків, які настільки відповідально залучені до догляду за дитиною. Він працює, возить сина на реабілітацію, проходить із ним лікування і водночас робить усе можливе, щоб родина отримала необхідну підтримку», — каже Валентина Орос.
Сьогодні сім’я продовжує користуватися послугами Центру «Джерело», дослухається до рекомендацій фахівців і крок за кроком будує життя навколо потреб дітей.
До слова, команда «Джерела» супроводжує батьків, які самі виховують дітей, багатодітні та малозабезпечені родини, а також тих, хто тимчасово не може самостійно впоратися з життєвими викликами. Фахівці надають широкий спектр соціальних послуг: від консультування та представництва інтересів — до кризового втручання, соціального супроводу, адаптації та реінтеграції.
Як звернутися по допомогу?
Якщо ви, ваші рідні чи знайомі потребують підтримки, консультації або послуг — звертайтеся до контакт-центру «Джерела» за номером: 097 400 22 88.
Наші фахівці допоможуть підібрати необхідну послугу: раннє втручання, реабілітацію, денний догляд для дітей та дорослих з інвалідністю, соціальний супровід сім’ї, отримання реабілітаційного обладнання чи інші види підтримки. Просто зателефонуйте і ми підкажемо, з чого почати.
