До Дня медичного працівника розповідаємо історію медичного брата – Володимира Бахмута, який щодня надає допомогу бездомним людям у Центрі “Джерело”. Його шлях у медицину, досвід військового медика та бажання допомагати тим, хто залишився без дому, показують особливий приклад служіння людям.
Від військового медика до “Джерела”
Володимир Бахмут медичним братом у Центрі “Джерело” працює не так давно – менше як три місяці. Та вже встиг стати важливою частиною команди. Родом із Шостки на Сумщині, він переїхав на Львівщину ще до повномасштабного вторгнення. Володимир – військовий медик, навчався у Тернополі та Києві, працював санітаром в операційній та ургентним хірургом у Шосткинській центральній районній лікарні. Згодом став начальником медичної служби у військовій частині.
Під час війни служив на Сході України, але через проблеми зі здоров’ям звільнився та отримав інвалідність.
“У Шостці мене вже не тримає нічого, крім спогадів і друзів”, – говорить Володимир.
Коли дружина, чинна військовослужбовиця, перевелась до Львівської області, згодом переїхав і він. Завдяки друзям дізнався про вакансію в “Джерелі” та вирішив спробувати.
Оскільки навчався у Тернополі, Захід України йому був знайомий, близький і перегукувався з його життєвими цінностями. Каже, там, звідки родом, люди більше живуть матеріальними цінностями, а тут, на Заході, цінують традиції, історію, які передають з покоління в покоління.
Робота з людьми, які живуть на вулиці
Робота з бездомними людьми – одна з найважчих у медицині. Більшість із них мають хронічні захворювання – туберкульоз, гепатити, ВІЛ, а також складні гнійні рани та ампутації.
Поки ми спілкуємося, Володимир виконує свою щоденну роботу. Серед тих, хто прийшов на перев’язку – Іван. 50-річний львів’янин на вулиці вже 20 років. З його ж слів, через аферистів він втратив документи та квартиру. Свого часу працював будівельником, але через проблеми з рукою не зміг продовжувати працювати, тому й став бездомним.
В Івана ампутовані обидві ноги та серйозні інфекції. Після операції він порушував всі медичні рекомендації, тому шви розійшлись. Соціальний патруль “Джерела” знайшов його у жахливих антисанітарних умовах – поблизу смітників.
“Медична допомога, яку отримують у філії соціальної роботи з бездомними, не така як в лікарні. Тут можемо надати лише першу медичну допомогу, але це теж важливо, бо для багатьох ми – єдина точка підтримки. Я роблю перев’язки, допомагаю чим можу. Але бездомні часто повертаються у ще гіршому стані, бо не хочуть, не мають можливості та мотивації лікуватися. Або, не маючи сімейних лікарів, не звертаються до хірургів, – пояснює Володимир. – Водночас вони мають пам’ятати і я про це щоразу їм нагадую, що у нас не пансіонат. Усі вони дорослі й мають самі відповідати за себе. Ми робимо те, що в наших силах, але кожен має робити свій крок до змін”.
На роботі медбрат Володимир щодня робить перев’язки, перевіряє артеріальний тиск, надає невідкладну допомогу тим, хто перебуває у притулку на вул. Кирилівській. Однак ця робота – не лише про медицину, а й про гуманність.
Залишатися стійким та людяним йому допомагає військовий досвід. Рани, які він бачить тут – не страшні, бо на війні було значно гірше.
“Медична робота має приносити радість, задоволення або хоча б відчуття сенсу. Якщо цього немає, залишаються лише терпіння, милосердя та людяність”, – резюмує Володимир Бахмут.
Окрему подяку у День медичного працівника Володимир Бахмут висловлює бойовим медикам, які роблять справжні дива.
Нагадаємо, що філія соціальної роботи з бездомними людьми Центру “Джерело” працює на вул. Кирилівській, 3А у Львові. Донедавна тут функціонував лише нічний притулок для бездомних людей на 50 ліжкомісць, де безхатьки не лише ночували, а й мали змогу поїсти, помитися, випрати речі, отримати на заміну чистий одяг, взуття, відновити документи, оформити інвалідність тощо. Тепер завдяки реконструкції будівлі на Кирилівській став доступним й денний притулок.
Послуги можуть отримувати як чоловіки, так і жінки без постійного місця проживання. Зокрема, на першому поверсі облаштовано чоловічі кімнати, де зможуть перебувати 35 осіб. Також у найближчих планах Центру “Джерело” відкрити пункт денної опіки для тимчасового прихистку тих, кого, наприклад, доставляє поліція. На другому поверсі зможуть залишатись жінки. Для них передбачено 28 місць.
Акцент робитимуть на ресоціалізації безпритульних людей. Для цього на третьому поверсі облаштують свого роду соціальний гуртожиток, де зможуть залишатись і проживати люди, які повернулись до нормального життя, знайшли роботу, не вживають алкоголю, але поки що не можуть самостійно винайняти житло. Серед кроків ресоціалізації передбачений пошук роботи, можливість здобуття нових професій (завдяки співпраці з центром зайнятості), отримання виплат, оформлення статусу інвалідності чи ВПО, укладення декларацій з лікарями тощо.
Крім того, будівля філії на Кирилівській стала безбар’єрною і доступною для маломобільних людей. Тут уже розширили дверні отвори, зробили інклюзивними санвузли та душові, а також встановили пандус та зовнішній ліфт. До цього часу такої можливості не було. Реконструкцію й облаштування будівлі реалізували за підтримки міжнародної гуманітарної організації Норвезька Рада у справах біженців в Україні (NRC).
Детальніше про філію можна дізнатись на новому сайті «Джерела» або за телефоном: 097 400 22 88.
