Історія Центру «Джерело» нерозривно пов’язана зі святом Благовіщення Пресвятої Богородиці — днем, який став символічною відправною точкою його народження.
Із цією датою пов’язані щонайменше три засадничі події: саме на Благовіщення (за юліанським календарем), 7 квітня 1993 року, центр отримав перше приміщення — дві кімнати у садочку на вулиці Шафарика у Львові; рівно через рік, 7 квітня 1994 року, тодішній голова міста Василь Шпіцер підписав ухвалу про передання нового приміщення на проспекті Червоної Калини; а згодом каплицю центру було присвячено саме празнику Благовіщення.
Пропонуємо дізнатися детальніше про історію та знаковість свята для нашої спільноти на основі розмови з Мирославом Николаєвим, співзасновником «Джерела» та директором центру у 1993–2014 роках.
«Так! Давайте спробуємо»: знак Благовіщення, що став початком
У 90-х роках батьки дітей з інвалідністю, які шукали можливість створити простір для своїх дітей отримували численні відмови від різних дошкільних закладів. Переломним моментом став день 7 квітня 1993 року — свято Благовіщення, коли в садочку №172 на вулиці Шафарика вперше пролунала згода: “Так! Давайте спробуємо”.
Цей день засновники сприймають як знаковий:
«Це був знак. Це Матір Божа, устами завідувачки пані Ярослави Головко, нам сказала: “Так! Давайте спробуємо”. І цей день Благовіщення став благовістю для наших батьків і дітей», — ділиться пан Мирослав Николаєв.
Саме з цих слів на Благовіщення ініціатива батьків та волонтерів, яка згодом переросла у створення Центру отримала свій перший простір у садочку на Шафарика. Надане приміщення, що складалося з двох кімнат потребувало повного облаштування: необхідно було знайти фахівців, вихователів і провести ремонтні роботи. Вже 17 грудня 1993 року, у день святого Миколая, його було освячено, після чого розпочалося надання послуг для дітей та молоді.
Від самого початку учасники ініціативи усвідомлювали потребу в духовному осередку — капличці. Ця ідея була реалізована згодом у новому приміщенні центру на проспекті Червоної Калини, 68А.
Каплиця — серце будівлі та спільноти «Джерела»
Через рік влада міста передала недобудоване приміщення для будівництва центру «Джерело» на Сихові. Відповідну ухвалу підписав тодішній голова Василь Шпіцер на свято Благовіщення, 7 квітня 1994 року.
Відтак постало питання розробки проєктної документації та здійснення повної реконструкції будівлі. На етапі проєктування виникли труднощі, пов’язані з відсутністю відповідних державних будівельних норм: у чинних ДБН не існувало категорії «реабілітаційний центр». Натомість були передбачені стандарти лише для шкіл, поліклінік і дошкільних закладів. Це ускладнювало процес формування функціонального простору. Окремим викликом стало включення до проєкту каплиці. Проєктанти зазначали, що подібний елемент не передбачений нормативною базою і не має усталених вимог до реалізації.
Попри це, керівництво центру наполягало на принциповій ідеї: каплиця має бути розташована в центрі будівлі. Задум передбачав, що простір каплиці стане духовним осердям, через яке проходитимуть усі, хто входить до закладу.
«Ідея була така: люди, які входять у центр, мають проходити через капличку. Вона не може бути десь збоку, в окремій кімнаті — вона має бути серцем простору», — зазначив пан Мирослав Николаєв.
Запроектували каплицю в тому місці, де вона є сьогодні компанія “Арніка” разом з архітектором волонтером та приятелем з Канади — паном Володимиром Луцівим.
Підтримка Фундації імені Генрі Ноуена
Важливим етапом створення каплиці став один з візитів у березні 2002 року представників Фундації імені Генрі Ноуена з Нідерландів на чолі з паном Лаурентом Ноуен, які надали фінансову підтримку проєкту. Серед них головним фундатором був Лаурент Ноуен, рідний брат отця Генрі — голландського священика та одного з найвидатніших письменників-богословів нашого часу, який тривалий час жив та був духівником у спільноті для осіб з інвалідністю Лярш-Дейбрейк, що в Торонто.
Ще одна співзасновниця «Джерела» пані Зеня Кушпета познайомилася з паном Лаурентом у 1996 році під час похорону отця Генрі в Нідерландах. Саме тоді зародилися перші контакти та розпочалися розмови про підтримку «Джерела».
Відповідно до угоди каплиця повинна була бути зроблена за 8 місяців, від березня до жовтня 2002 року.
«Як юрист з поважної родини юристів пан Лаурент поставив навіть точну годину освячення. Однією з умов фінансування було здійснення освячення каплиці 20 жовтня 2002 року о 10:00», — пригадує пан Мирослав Николаєв.
Після підписання відповідної угоди будівельні та підготовчі роботи були завершені у визначені терміни. Освячення каплиці відбулося вчасно.
Освячення каплиці
Каплицю центру «Джерело» освятив Архиєпископ і митрополит Львівський владика Ігор Возьняк у співслужіння пароха церкви Різдва Пресвятої Богородиці о. Ореста Фредини та отця Василя Іваніва 20 жовтня 2002 року.
Про це засвідчує посвідчення митрополита Ігоря Возьняка про благословення каплиці від 6 квітня 2011 року: «… дня 20 жовтня 2002 року в приміщенні навчально-реабілітаційного центру «Джерела», що у м. Львові, пр. Червоної Калини, 86а, мною було звершено благословення каплиці Благовіщення Пресвятої Богородиці та залишено антимінс на престолі. »
Під час освячення всім учасникам роздавали пам’ятні образки:
Назва каплиці має символічне значення і безпосередньо пов’язана з подіями 7 квітня — свята Благовіщення, яке стало відправною точкою в історії створення центру «Джерело».
Іконостас і розписи
Мистецьке оформлення каплиці здійснювали українські митці. Ікони написав викладач студії іконопису Центру Родини при Фонді Святого Володимира пан Андрій Комарницький, а стінопис — пан Борис Яворський, викладач академії мистецтв, художник сакрального мистецтва.
«Андрій Комарницький писав намісні ікони Христа і Богородиці, ікону Благовіщення на тетрапод… Всі ікони він писав у приміщенні однієї з груп будівлі «Джерела, там ще було не було опалення, але холод не перешкодив з’явитися цим іконам», — пригадує пан Мирослав.
Важливу роль у формуванні змістового наповнення розписів відіграла пані Зеня Кушпета, одна із співзасновниць Центру, яка також вболівала за духовний ріст спільноти та наповнення змістом не лише каплиці, а щоденної праці “Джерела”. У розписах присутні елементи, що відображають досвід людей з інвалідністю, зокрема зображення крісла колісного.
На стінах, поруч з ангелами, зображені діти на кріслах колісних, пейзажі Львова та ікони, пов’язані з життям Центру. Серед них — ікона Пресвятої Родини, адже Центр працює не лише з дітьми та молоддю, а з цілими родинами.
Пан Мирослав звертає увагу на незвичне зображення песика на стіні каплиці і каже дуже просто: «… бо діти люблять песиків». І пояснює, що ця тваринка, яка є домашньою улюбленицею багатьох дітей символізує повноту усієї родини, для якої працює «Джерело».
Особливий зміст мають образи ангелів, які ведуть і супроводжують дітей — незалежно від того, чи мають вони інвалідність. У сценах із львівськими краєвидами ангели також поруч зі своїми дітьми, зокрема й дітьми з інвалідністю.
Все це має ціль допомогти сім’ям прийняти дітей з інвалідністю. Показати що усі є з Богом дарованою гідністю і дозволяє зробити простір каплиці близьким, зрозумілим і відкритим для всіх відвідувачів.
Хоругва
У центрі композиції хоругви — сцена Благовіщення: Архангел Гавриїл і Пресвята Богородиця. Це момент зустрічі Божої ініціативи й людської відповіді того самого «Так», через яке розпочинається історія спасіння. Марія тут постає як та, що приймає, довіряє і відкривається на Божу волю.
Особливістю цієї хоругви є те, що ця класична євангельська сцена вміщена у дуже конкретний, «втілений» контекст — контекст життя людей з інвалідністю. Найсильнішим символом тут є колеса від крісла колісного, які стають частиною самої композиції.
Хоругву «Джерела» освятив владика Богдан Дзюрах (сьогодні екзарх для українців греко-католиків у Німеччині та Скандинавії) у церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Після освячення урочиста процесія йшла хресним ходом від церкви Різдва до центру «Джерела».
Перший капелан
Капеланом центру від 14 липня 2011 року і до сьогодні є священник УГКЦ отець Олег Жаровський.
«… іменую всечеснішого отця Олега Жаровського капеланом… на благу працю для Христової Церкви», — мовиться у тексті Декрету.
«Свято Благовіщення — це свято без якого не було б очікуваного Месії. Це свято подарувало нам Ісуса Христа. Цей день є сповненням надії і очікування усіх пророків і патріархів від гріхопадіння Адама, коли Господь нам обіцяє Месію і Спасителя», -— розповів капелан «Джерела»про глибоке значення цього Богородичного свята.
Духовне життя каплиці сьогодні
Сьогодні каплиця є місцем регулярного духовного життя спільноти, яке поєднує богослужіння, катехизацію та живе спілкування.
Зараз богослужіння здійснює духівник, священник УГКЦ о. Василь Тузяк.
Свята Літургія у каплиці звершується орієнтовно раз на місяць (без фіксованого дня), а за потреби — частіше. Окрім богослужінь, проводяться духовні зустрічі для різних груп: дорослих працівників майстерні, молоді та дітей, які готуються до Першої Сповіді та Урочистого Святого Причастя.
Запис трансляції празник Благовіщення Пресвятої Богородиці Центр Джерело 07.04.2021 за покликанням.
Важливою частиною життя каплиці є спільна молитва: учасники зустрічей мають можливість ділитися своїми наміреннями, разом молитися та отримувати духовний супровід. Для дітей передбачена також можливість індивідуального благословення або участі у Таїнстві Сповіді відповідно до їхньої готовності.
У каплиці звершуються також богослужіння у важливих життєвих обставинах, зокрема за померлих членів спільноти.
