“Вулиця не для мене. Мій дім тепер на Кирилівській. Тут в мене окрема кімната, де є все необхідне: кухня, ванна, а головне – підтримка поруч”, – каже Григорій Райтер, який віднедавна отримує послугу підтриманого проживання у філії соціальної роботи з бездомними людьми Центру соціальних послуг “Джерело”, що на вул. Кирилівській, 3а.
Розповідаємо історію Григорія, який втратив житло, але не втратив себе, його шлях між тимчасовими прихистками та роботою, а також – що таке послуга підтриманого проживання і хто може нею скористатись.
“Я себе на вулиці не бачив”
Григорію Райтеру 51 рік, він зі Стрийщини. Жив там тривалий час, а останні роки мешкав у Львові разом із сестрою. Батьки померли, у сестри з’явилась сім’я та діти. В якийсь момент через сімейні конфлікти опинився без житла.
Про цей період життя чоловік говорить неохоче. Лише кілька разів повторює, що ніколи себе не бачив на вулиці, тому всілякими способами шукав прихисток і роботу.
“Два роки тому мені потрібне було місце для ночівлі. Я не міг так просто спати і навіть перебувати на вулиці – ні фізично, ні морально. Коли дізнався, що на Кирилівській є місце для таких, як я, звернувся сюди. Мене прийняли, але був тут не довго”, – пригадує Григорій.
Згодом знайомі запропонували кімнату в гуртожитку. Платив лише за комунальні послуги. Там прожив близько року. Проте через війну родичі власниці житла змушені були переїхати до Львова із Запоріжжя і потребували цього помешкання. Григорія попередили завчасно, і він без вагань поступився місцем.
Шлях між прихистками
У складні моменти, навіть живучи у гуртожитку, Григорію допомагали брати і сестри зі Згромадження Альбертинців. Вони надали йому тимчасовий прихисток, уклали договір на проживання. Їм Григорій допомагає і доссі: долучається до роздачі їжі, роздає одяг бездомним. Каже, що не потребує допомоги для себе – хоче бути корисним іншим.
“Я потрапив туди, де скалічені долі людей і вони потребують різної допомоги. Більшість з них живуть одним днем, а я так не можу. Люблю допомагати іншим, зокрема, бездомним, ВПО, малозабезпеченим”, – додає він.
Чоловік жив у Згромадженні менш як рік. Міг залишитись надовше, але коли з’явилася можливість отримати послугу підтриманого проживання у Центрі соціальних послуг “Джерело”, то погодився, залишивши місце для інших. Так Григорій знову повернувся на Кирилівську.
Дім, де правила і робота, яка не дає опустити руки
Сьогодні Григорій у філії для допомоги бездомним має окрему кімнату на третьому поверсі. У ній – ліжко, постіль, шафа, стіл і стілець. Поруч – облаштована кухня з посудом і холодильником, а також ванна кімната зі санвузлом.
“Мене все тут влаштовує. Я ж не сиджу цілий день у кімнаті – я працюю”, – усміхається чоловік і додає, що любить порядок і спокій, тому завжди дотримується правил: не приводить сторонніх, не шумить.
У сусідній кімнаті мешкає сусідка Гульнара – з нею підтримує добрі товариські стосунки.
Працює Григорій продавцем шкарпеток на одному з ринків Львова. До цього спробував чимало робіт: працював на ламповому заводі “Іскра”, на будівництві, автомийці, займався хімчистками. Був період, коли добре заробляв, але помітив ризик – алкоголь. Вчасно зупинився, звільнився і вирішив не йти цим шляхом.
Корективи в роботу і життя внесла епідемія коронавірусу. Певний час сидів без діла, потім не витримав і пішов у вільний продаж.
“Я заходив в офіси, пропонував різну продукцію. Серед них – одноразові медичні маски. Купував за одну ціну, а перепродував за іншу. Моїми постійними клієнтами були продавці магазинів, ринків, перукарі, стоматологи. Потім діставав для них медичні рукавички. Так і крутився”, – додає співрозмовник.
Сьогодні Григорій спромодний і досить незалежний, має окрему кімнату, не вживає алкоголю і наркотиків, має всі документи, перебуває на обліку у службі забезпечення, пройшов ВЛК і має медичні обмеження – йому не можна носити важкого.
“Кожному потрібне щось своє”
На роботу Григорій ходить щодня. А ось сидіти без діла не любить. Розповідає, що розпорядок дня і ритм життя на Кирилівській у нього такий же, якби це було у власній квартирі: прокинутися, поснідати, піти на роботу, повернутися додому ввечері. Звичайне життя звичайної людини.
У вільний час чоловік читає книги, користується соцмережами, їздить до бібліотеки на Кульпарківській – там він постійний відвідувач. Любить історичні романи, нині читає “Вогнем і мечем”. Телевізор, каже, йому не потрібен.
“Кожна людина хоче мати щось своє. Навіть маленьке, але своє. Краще так, ніж чуже велике”, – ділиться з нами Григорій.
На майбутнє має прості, але важливі плани: щоб закінчилася війна, зібрати гроші і придбати власне житло – можливо, за межами міста, у селі. Також мріє про сім’ю і спільний дім.
“Можете собі уявити людину, яка жила вдома, а тепер не має де. Я така сама людина, як усі. Просто так сталось, що опинився без житла. Але важливо, куди ти потрапляєш далі”, – каже Григорій.
Для нього цим “далі” стала Кирилівська і послуга підтриманого проживання – місце, де вулиця залишилася в минулому, а дім знову з’явився.
Що таке підтримане проживання і хто може отримати послугу
За словами керівника філії соціальної роботи з бездомними людьми Центру “Джерело” Максима Лішенка, підтримане проживання це соціальна послуга, яка забезпечує умови для проживання та всебічну допомогу для відновлення самостійності. Ця послуга підходить для тих, хто хоче вийти зі стану бездомності та ресоціалізуватися.
“Це етап, коли людина вчиться знову жити у суспільстві: приймає нові правила і поступово повертається до звичного життя, не вживає алкоголю, але поки що не може самостійно винайняти житло. У цей час людина відновлює свій соціальний статус і пристосовується до нових обставин.”, – каже Максим Лішенко.
Послуга підтриманого проживання і ресоціалізації стала можливою після масштабної реконструкції і розширення, яку зробили на Кирилівській і яка дуже була необхідною для підтримки безпритульних у холодну пору року. Кімнати підтриманого проживання, що розташовані на третьому поверсі притулку, розраховані на дев’ять місць. На даний час уже двоє людей проживають в кімнатах, наступні кандидати на поселення розглядаються, адже людина повинна працювати на роботі, і бути готовою змінювати своє життя.
Оновлення відбулося за підтримки міжнародних партнерів – Норвезької ради у справах біженців (NRC) та уряду Німеччини через Банк розвитку KfW, а також міста Львова. Важливо те, що будівля філії на Кирилівській стала безбар’єрною і доступною для маломобільних людей. Для цього тут розширили дверні отвори, зробили інклюзивними санвузли та душові, а також встановили пандус та зовнішній ліфт, який підіймає людей з першого на другий і третій поверхи. До цього часу такої можливості не було.
Звернутись у філію соціальної роботи з бездомними людьми на вул. Кирилівській можна через візит або телефоном:
- прийти за адресою вул. Кирилівська, 3а
- зателефонувати на Гарячу лінію міста 15-80
- зателефонувати у контакт-центр “Джерела” 097 400 2288
- або зателефонувати безпосередньо у філію за номером 063 445 58 42.
Якщо про безхатька повідомили небайдужі містяни, соціальні працівники “Джерела” надають коротку телефонну консультацію та за потреби виїжджають на місце. Виїзди Служба соціального патрулювання, до складу якої входять медичний і соціальний працівники та водій, здійснює щодня з 8 год до 20 год. За потреби безпритульних людей забезпечують теплим одягом, гарячою їжею, а також пропонують поїхати у притулок, що на Кирилівській.
